Все було у нас, так було, як у казці,
Цілував мене, дарував мені щастя.
Серед днів, ночей, ти знайшов мене, милий,
Так чекала я, так бажала я щиро.

Все було у нас, так було, як у казці,
Милував мене, дарував мені ласку.
Та не знала я, що біда моя прийде,
Що любов твоя не одній мені лине.

Приспів:
А я не можу жити без тебе,
Навіщо мені сонце і небо?
Навіщо всі слова про кохання,
Якщо для тебе я не остання?
А я не вмію жити без тебе,
Навіщо мені сонце і небо?
Навіщо всі слова про кохання,
Якщо для тебе я не остання? Не я.

Полюбила я, своє серце віддала,
Забери його, якщо хочеш, коханий.
Чом не чуєш ти, як душа моя рветься,
Чи для іньшої ти любов’ю зовешься?

Приспів:
А я не можу жити без тебе,
Навіщо мені сонце і небо?
Навіщо всі слова про кохання,
Якщо для тебе я не остання?
А я не вмію жити без тебе,
Навіщо мені сонце і небо?
Навіщо всі слова про кохання,
Якщо для тебе я не остання? Не я.

Все было у нас, так было, как в сказке,
Целовал меня, дарил мне счастье.
Среди дней, ночей, ты нашел меня, милый,
Так ждала я, так желала я искренне.

Все было у нас, так было, как в сказке,
Миловал меня, дарил мне ласку.
И не знала я, что беда моя придет,
Что любовь твоя не одной мне лине.

Припев:
А я не могу жить без тебя,
Зачем мне солнце и небо?
Зачем все слова о любви,
Если для тебя я не последняя?
А я не умею жить без тебя,
Зачем мне солнце и небо?
Зачем все слова о любви,
Если для тебя я не последняя? Не я.

Полюбила я, свое сердце отдала,
Забери его, если хочешь, любимый.
Почему не слышишь ты, как душа моя рвется,
Или для іньшої ты любовью зовешься?

Припев:
А я не могу жить без тебя,
Зачем мне солнце и небо?
Зачем все слова о любви,
Если для тебя я не последняя?
А я не умею жить без тебя,
Зачем мне солнце и небо?
Зачем все слова о любви,
Если для тебя я не последняя? Не я.