Ніби пошуки, небу соромно,
Плаче холодом, білим золотом,
Ми різні, як два полюси.
Не питай мене: скільки буду я,
Може птиця я - ось і є житя -
Ми вільні, як два полюси.

Ні, я не в гуморі, чи не в голосі.
П'яні в космосі - їм не холодно.
Ми різні, як два полюси.
Скільки вільних місць,
Та чиїсь слова залишились нам -
Болить голова.
Ми вільні, як два полюси.

Нині я жива, нині повернусь,
Я до тебе йду і не боюсь.
Нині я жива, ніби в космозоо
Я до тебе йду, ніби знову.

Тихо очі закривай,
Уяви, що засинаєш.
Тут ми рівня.
Ти пробач, шо налякав,
Я не буду більше - знай.
Тoж полетіли!

Нині я жива, нині повернусь,
Я до тебе йду і не боюсь.
Нині я жива, ніби в космозоо
Я тебе знайду, ніби знову.

Будто поиски , небу стыдно ,
Плачет холодом , белым золотом ,
Мы разные , как два полюса .
Не спрашивай меня : сколько буду ,
Может птица я - вот и есть житя -
Мы свободны , как два полюса .

Нет, я не в настроении , не в голосе.
Пьяные в космосе - им не холодно.
Мы разные , как два полюса .
Сколько мест ,
И чьи-то слова остались нам -
Болит голова .
Мы свободны , как два полюса .

Сейчас я жива , сейчас вернусь ,
Я к тебе иду и не боюсь.
Сейчас я жива , будто в космозоев
Я к тебе иду , будто снова.

Тихо глаза закрывай ,
Представь , что засыпаешь .
Здесь мы уровня.
Ты прости , шо напугал ,
Я не буду больше - знай .
Тoж полетели !

Сейчас я жива , сейчас вернусь ,
Я к тебе иду и не боюсь.
Сейчас я жива , будто в космозоев
Я тебя найду , будто снова.