Лисичка жила у лісі одна,
Ні з ким не дружила крім їжака,
Найкращі колєги – де він, там вона,
Та раптом нізвідки з’явилась біда:
І світлий ліс вона накрила,
Здригнулась сира земля,
Набрала міць проклята сила,
Розчавила маленьке немовля.

Два серця кричать, долю проклинають,
І очі горять, правди вимагають,
Споріднені душі розірвані навік
І недоречний тут пекельний сміх.

Хто вірить у мрію – її здійснить,
Поки надія в душі тремтить,
Що треба узяла лисичка руда
І в хащу страшенну чкурнула одна,
Де чарівник жив добрий, милий,
Дідусько міг все і вся,
Він повернув малу істоту,
Щоб радість в серцях жила!

Так дружба єднає, те що розірветься,
Так справді буває, лихо все минеться,
Їжак і лисичка вже разом і навік,
Лунає в лісі їх веселий сміх! (весь куплет – 2)

Лунає в лісі сміх!

Лисичка жила в лесу одна ,
Ни с кем не дружила кроме ежа ,
Лучшие колегы - где он , там она ,
И вдруг ниоткуда появилась беда:
И светлый лес она покрыла
Вздрогнула сырая земля ,
Набрала мощь проклятая сила ,
Раздавила новорожденный.

Два сердца кричат ​​, судьбу проклинают ,
И глаза горят , правды требуют ,
Родственные души разорваны навек
И неуместен здесь адский смех.

Кто верит в мечту - ее совершит ,
Пока надежда в душе дрожит ,
Что надо взяла лисичка рыжая
И в чащу страшную сбежала одна ,
Где волшебник жил добрый , милый ,
Дидусько мог все и вся ,
Он вернул малую существо ,
Чтобы радость в сердцах жила !

Так дружба объединяет , то разорвется ,
Так действительно бывает , беда все пройдет ,
Еж и лисичка уже вместе и навек ,
Раздается в лесу их веселый смех! (весь куплет - 2 )

Раздается в лесу смех!