Признаюсь пошепки я більше не дивлюсь на перехожих
У небі сплять зірки і серед них одна.
А знаєш все-таки ми різні, але чимось дуже схожі
У неї є думки, у мене є вона.

Приспів:
Як довго я шукав, а ти дивилася на мене з неба.
Як довго я шукав, бо тільки твого блиску мені треба.

Принеси мене ілюзій з того боку небокраю,
Там з іншими людьми обертаєш світ.
Хто тобі вони, або знаєш я не заважаю
Між нами тільки сни і більше сотні літ.

Приспів:
Як довго я шукав, а ти дивилася на мене з неба.
Як довго я шукав, бо тільки твого блиску мені треба.
Як довго я хотів, та так і не зумів тебе зловити,
Залишилось одне – навчитися без тебе далі жити.

Як довго я шукав, як довго я хотів навчитися без тебе далі жити.
Як довго я шукав, та так і не зумів тебе зловити.

Як довго я хотів... як довго я шукав...

Признаюсь шепотом я больше не смотрю на прохожих
В небе спят звезды и среди них одна.
А знаешь все-таки мы разные , но чем-то очень похожи
У нее есть мысли , у меня есть она.

припев:
Как долго я искал , а ты смотрела на меня с неба.
Как долго я искал , ибо только твоего блеска мне надо.

Принеси меня иллюзий с той стороны горизонта ,
Там с другими людьми обращаешь мир .
Кто тебе они , или знаешь я не мешаю
Между нами только сны и более сотни лет .

припев:
Как долго я искал , а ты смотрела на меня с неба.
Как долго я искал , ибо только твоего блеска мне надо.
Как долго я хотел , но так и не сумел тебя поймать ,
Осталось одно - научиться без тебя дальше жить.

Как долго я искал , как долго я хотел научиться без тебя дальше жить.
Как долго я искал , но так и не сумел тебя поймать .

Как долго я хотел ... как долго я искал ...