Наливайте, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші.

Щоби Україна
Повік не плакала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава,
Повік не пропала.

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями,
Ще й сльозами вмита.

Наливаймо ж браття,
Поки є ще сила,
Поки до схід сонця,
Поки до походу
Сурма не сурмила.

Наливайте, братья,
Хрустальные чаши,
Чтобы сабли не брали,
Чтобы пули шли
Головушки наши.

Чтобы Украина
Век не плакала,
Чтобы наша слава,
Козацкая слава,
Вовек не пропала.

Потому что казацкая слава
Кровію полита,
Рубленая мечами,
Рубана саблями,
Еще слезами умытая.

Наливаймо же братья,
Пока есть еще сила,
Пока до восхода солнца,
Пока до похода
Труба не трубила.