Якби мені сказали завтра
"Облиш думки про нього ти.
Забудь, і думати не варто.
Він може більше не прийти".
Сказала б я: "Ніхто про те не знає -
Він зливою чи вітром пролетить.
А може, білим снігом закружляє,
Бо він мене не може не любить".

Приспів:
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини.
Ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг,
Що на землю і на серце ліг.

Нехай розкажуть про розлуку,
Я не повірю, так і знай.
Я підніму, як крила, руки,
І полечу за небокрай.
Я буду тим, що є для тебе сонце,
Я буду тим, що в серці назавжди.
Постукаю я тихо у віконце.
Я знаю, що мені відкриєш ти.

Приспів

Доторкнись, пригорни, в тім немає вини.
Ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз ростопить білий сніг,
Що на землю і на серце…

Приспів

Если бы мне сказали завтра
" Оставь мысли о нем ты .
Забудь , и думать не стоит.
Он может больше не прийти " .
Сказала я : "Никто об этом не знает -
Он ливнем или ветром пролетит .
А может , белым снегом закружит ,
Потому что он меня не может не любит " .

припев:
Прикоснись , обними , в том нет вины .
Мы давно уже ждали весны .
Пусть тепло рук твоих вдруг ростопить белый снег ,
Что на землю и на сердце лег .

Пусть расскажут о разлуке ,
Я не поверю , так и знай .
Я подниму , как крылья , руки ,
И полечу за горизонт .
Я буду тем , что для тебя солнце ,
Я буду тем , что в сердце навсегда .
Постучу я тихо в окошко .
Я знаю , что мне откроешь ты .

припев

Прикоснись , обними , в том нет вины .
Мы давно уже ждали весны .
Пусть тепло рук твоих вдруг ростопить белый снег ,
Что на землю и на сердце ...

припев