Вона мені сьогодні подзвонила,

Сказала, що не може більше так.

Сказала, що вона - твоя дружина,

А я - ніхто, і звуть мене - ніяк.


Вона мене благала зупинитись,
Віддати, що належить тільки їй.
Та як на тебе можу не дивитись,
Для мене ти - один, ти - тільки мій!

Пр.

Ти - мій!

Ти - мій!

Ти - мій!

Ти - мій!

Для неї я, звичайно, справжнє горе,
Для тебе - море ніжності й тепла.
"Забудь його", - мені усі говорять,
Та я без тебе жити б не змогла!

Пр.

Вона мені сьогодні подзвонила,
Сказала, що не може більше так...

Она мне сегодня позвонила ,

Сказала , что не может больше так .

Сказала , что она - твоя жена ,

А я - никто , и зовут меня - никак.


Она меня умоляла остановиться ,
Отдать , что принадлежит только ей .
И как на тебя могу не смотреть ,
Для меня ты - один , ты - только мой!

Пр .

Ты - мой !

Ты - мой !

Ты - мой !

Ты - мой !

Для нее я , конечно , настоящее горе ,
Для тебя - море нежности и тепла.
" Забудь его" , - мне все говорят ,
И я без тебя жить бы не смогла !

Пр .

Она мне сегодня позвонила ,
Сказала , что не может больше так ...