Я йшов по воді і назад озирався,
А потім побачив тебе,
Тебе у воді — я отак закохався,
Веселка — цариця небес.
Мені захотілось всі хмари за гору
Загнати і витерти бруд
З обличчя і ніг, щоб понизити сором,
Навіки залишитись тут.

Хочеш, я твоїм кольором буду,
Восьмим кольором, восьмим чудом,
Білим... я буду білим, як сніг,
Якщо ти ним бути дозволиш мені.

Дозволиш. Я знаю. Натягнуться струни,
Порвуться, і я полечу,
Я буду співати. У небі. Літаю.
За мрію життям заплачу.
Я буду проміння за пальці тримати,
Гарячі, як жовті вогні.
І в губи безодню небес цілувати,
Ніхто не завадить мені.

Я шел по воде и обратно оглядывался,
А потом увидел тебя,
Тебя в воде — я так влюбился,
Радуга — царица небес.
Мне захотелось все тучи за гору
Загнать и вытереть грязь
С лица и ног, чтобы снизить стыд,
Навеки остаться здесь.

Хочешь, я твоим цветом буду,
Восьмым цветом, восьмым чудом,
Белым... я буду белым, как снег,
Если ты им быть позволишь мне.

Позволишь. Я знаю. Натягнуться струны,
Порвутся, и я полечу,
Я буду петь. В небе. Летаю.
За мечту жизнью заплачу.
Я буду лучей за пальцы держать,
Горячие, как желтые огни.
И в губы бездну небес целовать,
Никто не помешает мне.