Текст песни Наталія Май - Батькові
Пам'ятаю тату давним - давно
В памяті моїй як німе кіно
Ми малі сміємося ти молодий
Згадую що день я той час золотий
Думала тоді ніби ти чарівник
Ти ж бо ним і став бо до того ти звик
Що любов батьківська спроможна усе
Й просто нас любив над усе.
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими
Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови...
Відцвітав садок твої доні росли
І роки у вирій лелеки несли
А як повертались несли сивину
Й істину життя наче сонце ясну
І нехай в вікно заглядає зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг для тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе.
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими
Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови...
В памяті моїй як німе кіно
Ми малі сміємося ти молодий
Згадую що день я той час золотий
Думала тоді ніби ти чарівник
Ти ж бо ним і став бо до того ти звик
Що любов батьківська спроможна усе
Й просто нас любив над усе.
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими
Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови...
Відцвітав садок твої доні росли
І роки у вирій лелеки несли
А як повертались несли сивину
Й істину життя наче сонце ясну
І нехай в вікно заглядає зима
Теплоту душі не погасить вона
Перший сніг для тебе надію несе
Бо онуків любиш тепер над усе.
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сухими
У тебе в хаті мій любий тату
Завжди будемо дітьми малими
Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні
Надійно й затишно як у дитинстві благослови...
Перевод текста песни Наталія Май - Батькові
Помню тату давным - давно
В памяти моей как немое кино
Мы малые смеемся ты молодой
Вспоминаю день я тот золотой
Думала тогда бы ты волшебник
Потому что ты им и стал так к тому ты привык
Что любовь родительская способна все
И просто нас любил больше всего.
Когда заплачет сердце отца
Будут глаза сухими
У тебя в доме дорогой мой тату
Всегда будем детьми малыми
Такую тяжелую ладонь мозолясту
Положиш нежно на голову дочери
Надежно и уютно как в детстве благослови...
Отцветал сад твои доченьки росли
И годы в теплые края аисты несли
А как возвращались несли седину
И истину жизни словно солнце ясное
И пусть в окно заглядывает зима
Теплоту души не погасит она
Первый снег для тебя надежду несет
Потому что внуков любишь теперь над все.
Когда заплачет сердце отца
Будут глаза сухими
У тебя в доме дорогой мой тату
Всегда будем детьми малыми
Такую тяжелую ладонь мозолясту
Положиш нежно на голову дочери
Надежно и уютно как в детстве благослови...
В памяти моей как немое кино
Мы малые смеемся ты молодой
Вспоминаю день я тот золотой
Думала тогда бы ты волшебник
Потому что ты им и стал так к тому ты привык
Что любовь родительская способна все
И просто нас любил больше всего.
Когда заплачет сердце отца
Будут глаза сухими
У тебя в доме дорогой мой тату
Всегда будем детьми малыми
Такую тяжелую ладонь мозолясту
Положиш нежно на голову дочери
Надежно и уютно как в детстве благослови...
Отцветал сад твои доченьки росли
И годы в теплые края аисты несли
А как возвращались несли седину
И истину жизни словно солнце ясное
И пусть в окно заглядывает зима
Теплоту души не погасит она
Первый снег для тебя надежду несет
Потому что внуков любишь теперь над все.
Когда заплачет сердце отца
Будут глаза сухими
У тебя в доме дорогой мой тату
Всегда будем детьми малыми
Такую тяжелую ладонь мозолясту
Положиш нежно на голову дочери
Надежно и уютно как в детстве благослови...
Просмотры 209