1.Не просили, не молила, не стелилася до ніг.
Розправляла доля крила, та й казала мені.
Треба жити, як співати, а співати, наче жить,
Людям душу віддавати, бо інакше болить,

Приспів:
А наша пісня солов’їна, аж до неба лине,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, як ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.
Пісня солов’їна, рідна Україна,
В горі не загине і не чекай.
Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди,
Тільки ти цю пісню не забувай.

вступ

2.Як погляну на дорогу, та й нікуди не піду,
Бо немає більш ні в кого соловейка в саду.
Приспів:

1.Не просили НЕ молила , НЕ расстилалась до ног.
Расправляла судьба крылья , и говорила мне .
Надо жить , как петь , а петь , как жить ,
Людям душу отдавать , иначе болит ,

припев:
А наша песня соловьиный , до небес летит ,
В горе не умрет и не жди .
Все у нас с вами будет , как мы добрые люди ,
Только ты эту песню не забывай .
Песня соловьиный , родной Украине ,
В горе не умрет и не жди .
Все у нас с вами будет , потому что мы хорошие люди ,
Только ты эту песню не забывай .

вступление

2.Как посмотрю на дорогу , и никуда не пойду ,
Ибо нет более ни у кого соловья в саду.
припев: