Присвята пам`яті Кузьми Скрябіна.

У чому суть я не питаю.
Куди ідуть, чому зникають.
Хто був завжди і вже немає.
Лише слова не знають смерті.

Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі.
Ти ще відкриєш очі.

Спинити все, ніхто не в силах.
Безсилий сміх і сум безсилий.
Зникає все, та слів не стерти.
Лише слова не знають смерті.

Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі.
Ти ще відкриєш очі.

Світло раптово зникло.
Тиша думки колише.
Може, за краєм ночі...

Вода тече, вітри стихають.
Минає все і смерть минає...

Посвящение пам`для Кузьмы Скрябина.

В чем суть я не спрашиваю.
Куда идут, почему исчезают.
Кто был всегда и уже нет.
Только слова не знают смерти.

Свет внезапно исчезло.
Тишина мысли колышет.
Может, за краем ночи.
Ты еще откроешь глаза.

Остановить все, никто не в силах.
Бессильный смех и грусть бессилен.
Исчезает все, и слов не стереть.
Только слова не знают смерти.

Свет внезапно исчезло.
Тишина мысли колышет.
Может, за краем ночи.
Ты еще откроешь глаза.

Свет внезапно исчезло.
Тишина мысли колышет.
Может, за краем ночи...

Вода течет, ветры стихают.
Проходит все и смерть проходит...