І
Всі ми колись жили у печері
Ще до того, як до печер додали
двері. Звірі... дикі... іноді нас їли
Ми їх їли теж. Звідти брали свої сили

Свині, кури, мамонти, кенгуру та лосі
Усю фауну, що бачили, ми їли на морозі
А що робити людям, коли у шлунку пусто?
Не знали ми тоді, приготувати як капусту

В нас не було імен, ми жили під горою
Все, що нас лякало (А!) зазнавало болю
Гацаючи за мамонтами, проливаючи піт
Перші українці з’явилися на світ

Homo українес – запитай у нас, які ми
Homo українес – ось такі ми, ось такі ми

ІІ
Пісня продовжується, я кажу свідомо
Ноmо – не Гомо, а Гомо – не hоmо
Пояснюю для тих, у кого не всі вдома
В річки два береги і тут нема парома

Спочатку була трава, потім буде клумба
Цікаво, а що саме ми курили до Колумба?
Світ був тоді таким, яким тепер малюють рай
Хочеш – загорай, хочеш – мамонта ганяй

А я був не Адам, вона була не Єва
Я першим загорнув її до шкіри злого лева
Знаками їй показав, що кохаю дуже
Та до печери потягнув, ступаючи в калюжі

Забув додати, на той час ми мови ще не мали
Але аксакали вже собі щось міркували
Тож, зберігаючи вогонь та продовжуючи рід
Перші українці почали писати звіт

ІІІ
Чи всі тут зрозуміли, про що іде розмова
Діти, латиною людина буде – “Homo”
Г та Г ми маємо в алфавіті
Вивчайте мову, а не шукайте, де б себе подіти

А наша історія підходить до кінця
Прискорилась вона через мене, добра молодця
Жив я, тварин губив та (вночі) кохався палко
Аж поки не придумав першу палку я копалку

Дав я старт всесвітньому прогресу
Випадково через рік (О!) вигадав колеса
На цьому я закінчую свій історичний вислів
Баста, карапузики, заспіваймо приспів

Homo українес – запитай у нас, які ми
Homo українес – ось такі ми, ось такі ми

И
Все мы когда-то жили в пещере
Еще до того , как в пещеры добавили
дверь. Звери ... дикие ... иногда нас ели
Мы их ели тоже. Оттуда брали свои силы

Свиньи , куры , мамонты , кенгуру и лоси
Всю фауну , что видели , мы ели на морозе
А что делать людям , когда в желудке пусто ?
Не знали мы тогда , приготовить как капусту

У нас не было имен , мы жили под горой
Все , что нас пугало ( А! ) испытывало боли
Гацаючы за мамонтами , проливая пот
Первые украинской появились на свет

Homo украинес - спроси у нас , которые мы
Homo украинес - вот такие мы , вот такие мы

ИИ
Песня продолжается , я говорю сознательно
Ноmо - НЕ Гомо , а Гомо - НЕ Hоmо
Объясняю для тех , у кого не все дома
У реки два берега и тут не парома

Сначала была трава , потом будет клумба
Интересно , а что именно мы курили до Колумба ?
Мир был тогда таким , которым теперь рисуют рай
Хочешь - загорают , хочешь - мамонта гоняй

А я был не Адам , она была не Ева
Я первым завернул ее к коже злого льва
Знаками ей показал , что люблю очень
И в пещеру потянул , ступая в лужи

Забыл добавить , в то время мы языка еще не было
Но аксакалы уже себе что-то рассуждали
Поэтому , сохраняя огонь и продолжая род
Первые украинском начали писать отчет

ИИИ
Ли здесь поняли , о чем идет разговор
Дети , латыни человек будет - " Homo "
Г и Г мы в алфавите
Изучайте язык , а не ищите , где бы себя деть

А наша история подходит к концу
Ускорилась она через меня , добра молодца
Жил я , животных терял и (ночью ) любил горячо
Пока не придумал первую палку я копалку

Дал я старт всемирному прогресса
Случайно через год ( О! ) придумал колеса
На этом я заканчиваю свой ​​исторический выражение
Баста , карапузики , споем припев

Homo украинес - спроси у нас , которые мы
Homo украинес - вот такие мы , вот такие мы