Туман яром, туман долиною,
Туман яром, туман долиною.

За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.

Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,

Та й впустила золоте відерце,
Засмутила козакові серце.

"А хто ж мені відерце дістане,
Той зі мною за рушничок стане."

Обізвався козак молоденький,
Обізвався козак молоденький.

“А я твоє відерце дістану,
І з тобою за рушничок стану."

Хай виплива туман долиною,
Якщо доля, заберу дівчину.

Туман яром, туман долиной,
Туман яром, туман долиной.

За туманом ничего не видно,
Только видно дуба зеленого.

Под тем дубом криница стояла,
В той кринице девка воду брала,

И уронила золотое ведерко,
Огорчила казаку сердце.

"А кто же мне ведерко достанет,
Тот со мной за полотенце станет."

Отозвался казак молоденький,
Отозвался казак молоденький.

“А я твое ведерко достану,
И с тобой за полотенце состояния."

Пусть виплива туман долиной,
Если судьба, заберу девушку.