-Куме, зно нечиста сила вкрала шапку і кожух.
-Та ми вчора їх пропили, ось, що я тобі скажу.
То вже мабуть до шинкарки не підем сьогодні ми
А підемо до Одарки, до Одарки , до куми.

Наливай, наливай, кума, кума.
Що то за кума, що з кумом не пила
Що то за кума, що куму не дала
Чарочку горілки куму не дала.

Ми підемо до Одарки, хай похмілля прожене,
Піднесе горілки чарку, посміхнеться, підморгне.
Там у неї все до ладу, і живе вона одна
А про шапку і не згадуй скоро куме вже весна.

А як виженем похмілля
від якого все болить
Кинем, куме кляте зілля
Щоб і хату не пропить.
Досить нам козу водити
Не вилазити з корчми
Тож зав"язуємо пити
До наступної зими

-Куме, вно нечистая сила украла шапку и кожух.
-И мы вчера их пропили, вот, что я тебе скажу.
То уже видимо к трактирщице не пойдем сегодня мы
А пойдем к Дарье, к Дарье , к куме.

Наливай, наливай, кумушка, кума.
Что то за кума, что с кумом не пила
Что то за кума, что куму не дала
Рюмочку водки куму не дала.

Мы пойдем к Дарье, пусть похмелье прогонит,
Поднесет рюмку водки, улыбнется, подмигнет.
Там у нее все в порядке, и живет она одна
А про шапку и не вспоминай скоро кум уже весна.

А как виженем похмелья
от которого все болит
Кинем, кум проклятый зелье
Чтобы и дом не пропить.
Достаточно нам козу водить
Не вылезать из корчмы
Поэтому зав"язуємо пить
К следующей зиме