1.Мої батьки, любов'ю осіяні,
Живуть самі в містечку, край ріки.
Онуки в них, мов спогади весняні,
Мої батьки, святі мої батьки.
Чому так мало часу пам'ятаєм,
Що невмолимо котяться роки,
Коли в краї далекі відлітаєм
Не забуваймо – ждуть на нас батьки.

Приспів:
Мої батьки, мов голуби сивенькі,
Воркуючи очікують дітей.
Не забувайте, діти, батька й неньки,
Що моляться за вас серед ночей.

2.Вже ми самі давно батьками стали
І клопоти старіші день у день.
Не забуваймо як нас пригортали
Ці, найдорожчі нам серед людей.
Щоб наші діти все до нас горнулись,
Горнулися до рідної руки.
Аби вони від нас не відвернулись,
Не забуваймо – ждуть на нас батьки.

Приспів.

1.Мои родители, любовью осіяні,
Живут сами в городке, край реки.
Внуки у них, как воспоминания весенние,
Мои родители, святые мои родители.
Почему так мало времени помним,
Что неумолимо катятся года,
Когда в края далекие відлітаєм
Не забывайте – ждут нас родители.

Припев:
Мои родители, как голуби седенький,
Воркуем ожидают детей.
Не забывайте, дети, отца и матери,
Что молятся за вас среди ночей.

2.Уже мы сами давно родителями стали
И хлопоты старые день в день.
Не забываем как нас присыпали
Эти, самые дорогие нам среди людей.
Чтобы наши дети все к нам гребли,
Тянулись к родной руки.
Чтобы они от нас не отвернулись,
Не забывайте – ждут нас родители.

Припев.