Ніч, здимає ніч вгорі вітрила,
крила.
Ти мене в таємні сфери заманила,
мила.
Чи я сплю, чи це я вже вмираю,
гадаю.
Чи то сам я, чи тінь,
тінь моя
Блудить степом, степом зеленим,
блудить степом.

Світло, зелене світло струмиться неспинно по всій дорозі,
космосі.
То є раптовий спалах чудовий на цій планеті -
кометі.
Вірю я, що усе, все буває.
Немає
Лиш мене в тім краю, в тім раю.
Моя дивна постать - фігура блудить степом.

Хай не зрадіє останнє
світання
Моїм рисам, моїм речовинам -
клітинам.
Задля тебе, кохана,
Я позбудусь навічно фізичного тіла,
ай, мила.
Я займуся вогнем -
міжзоряним дощем,
ненаглядна моя.

Ночь , здимае ночь вверху паруса ,
крылья.
Ты меня в тайные сферы заманила ,
мыла.
Или я сплю , или это я уже умираю ,
думаю .
То сам я , или тень ,
тень моя
Бродит степью , степью зеленым ,
бродит степью.

Свет , зеленый свет струмиться безостановочно по всей дороге ,
космосе.
То есть внезапная вспышка великолепен на этой планете -
комете .
Верю я , что все , все бывает.
Есть
Только меня в том краю , в том раю.
Моя странная фигура - фигура бродит степью.

Пусть не обрадуется последнее
рассвета
Моим чертам , моим веществам -
клеткам.
Для тебя , любимая ,
Я избавлюсь навечно физического тела ,
ай , мыла.
Я займусь огнем -
межзвездной дождем ,
ненаглядная моя .