Я так чекав, тебе чекав, що сни здійснилися,
Мені вуста, твої вуста ночами снилися,
Щоб ми зустрілися в житті під цими зорями,
Назвавши їх на самоті своїми долями.

Сама любов для нас обох той час зазначила,
Ти на долонях рук своїх мене побачила.
Зійшлись дві лінії в одну дорогу зоряну,
Як два струмки в одну ріку дощами сховану.

Пр.:
Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я нікого ніколи ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.

Я завжди серцем відчував, що ми зустрінемось,
І вже нікуди від надій та мрій не дінемось.
Нам мало Всесвіту з тобою, мало вічності,
Для наших чистих почуттів, для їх чарівності.

Пр.:
Я ніколи нікому тебе не віддам,
Хочу бачити, чути, любити щодня.
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.

Я ніколи нікому тебе не віддам,
хочу бачити, чути, любити щодня.
Я ніколи нікого ще так не кохав,
Я так довго, так довго на тебе чекав.

Я так ждал, тебя ждал, что сны сбылись,
Мне уста твои уста ночам снились,
Чтобы мы встретились в жизни под этими звездами,
Назвав их в одиночестве своими судьбами.

Сама любовь для нас обоих то время отметила,
Ты на ладонях рук своих меня увидела.
Сошлись две линии в одну дорогу звездную,
Как два ручья в одну реку дождями скрытую.

Пр.:
Я никогда никому тебя не отдам,
Хочу видеть, слышать, любить ежедневно.
Я никого никогда еще так не любил,
Я так долго, так долго тебя ждал.

Я всегда сердцем чувствовал, что мы встретимся,
И уже никуда от надежд и мечтаний не денемся.
Нам мало Вселенной с тобой, мало вечности,
Для наших чистых чувств, для их очарования.

Пр.:
Я никогда никому тебя не отдам,
Хочу видеть, слышать, любить ежедневно.
Я никогда никого еще так не любил,
Я так долго, так долго тебя ждал.

Я никогда никому тебя не отдам,
хочу видеть, слышать, любить ежедневно.
Я никогда никого еще так не любил,
Я так долго, так долго тебя ждал.