Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
Зо хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Ревет и стонет Днепр широкий,
Сердитый ветер завива,
Наземь ивы гнет высокие,
Горами волну подымает.

И бледный месяц на ту пору
Зо облака где-где выглядел,
Как будто лодка в синем море,
То появлялся, то утопал.

Еще третьи петухи не пели,
Никто нигде не шумел,
Сычи в гаю перекликались,
И ясень раз у раз скрипел.