Бачу її одну, невеселу і несумну.
Бачу її просту, спокійну.
Але десь в глибині палають яскраві вогні.
Несуть небезпеку вони, стихійну.

Прекрасна, успішна, самотня.
Бажання відчутне на дотик.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.

Знову сидить одна за столиком біля вікна.
Кави ковток до дна, розмови.
Так минає за миттю мить.
Телефон вже майже кипить.
І ніхто не розірве цю мить випадково.

Прекрасна, успішна, самотня.
Бажання відчутне на дотик.
Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.

Та є хтось у серці, я знаю.
Порожнім воно не буває.

Вижу ее одну, унылую и несумну.
Вижу ее простую, спокойную.
Но где-то в глубине пылают яркие огни.
Несут опасность они, стихийную.

Прекрасная, успешная, одинокая.
Желание ощутимое на ощупь.
И есть кто-то в сердце, я знаю.
Пустым оно не бывает.

Опять сидит одна за столиком возле окна.
Кофе глоток до дна, разговоры.
Так проходит за мигом миг.
Телефон уже почти кипит.
И никто не разорвет этот миг случайно.

Прекрасная, успешная, одинокая.
Желание ощутимое на ощупь.
И есть кто-то в сердце, я знаю.
Пустым оно не бывает.

И есть кто-то в сердце, я знаю.
Пустым оно не бывает.