Де льони-довгуни вилягали
І гордо вставали,
Рахували сини,
Скільки літ їм зозулі кували.

Приспів:
А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде додому сина.

Голубіли льони
Та здригнулось від грому Полісся,
По дорогах війни
Синьоокі сини розійшлися.

Приспів.

А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде з дороги сина.

Почорніли льони,
Не здавались в полон золотими,
Полягали сини
І вставали із пломеню-диму.

Приспів.
А льон цвіте синьо-синьо,
А мати жде,чекає сина.

Знов розквітли льони
У Поліськім краю голубому.
Повертались сини,
Як герої до рідного дому.

Приспів.
А льон цвіте синьо-синьо,
А мати йде на зустріч сину.

Где льны-довгуни вилягали
И гордо вставали,
Считали сыновья,
Сколько лет им кукушки ковали.

Припев:
А лен цветет сине-сине,
А мать ждет домой сына.

Голубіли льны
И содрогнулось от грома Полесья,
По дорогам войны
Синеглазые сыновья разошлись.

Припев.

А лен цветет сине-сине,
А мать ждет с дороги сына.

Почернели льны,
Не сдавались в плен золотыми,
Заключались сыновья
И вставали с пломеню-дыма.

Припев.
А лен цветет сине-сине,
А мать ждет,ждет сына.

Вновь расцвели льны
В Поліськім краю голубом.
Возвращались сыновья,
Как герои к родному дому.

Припев.
А лен цветет сине-сине,
А мать идет на встречу сыну.