Пісня про рушник
Слова: Андрій Малишко
Музика: Платон Майборода

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
Ти водила мене у поля край села.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
І зелені луги й солов'їні гаї.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство й розлука і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю -
І дитинство й розлука й твоя материнська любов.

Песня про рушник
Слова: Андрей Малышко
Музыка: Платон Майборода

Родная мать моя, ти ночей не доспала
Ты водила меня в поля край села.
И в дорогу далекую ты меня на заре провожала,
И полотенце вышито на счастье дала.
И рушник вышиваный на счастье, на долю дала.

Пусть на нем цветет росяниста дорожка
И зеленые луга и соловьиные рощи.
И твоя верная материнская ласковая улыбка
И огорченные глаза хорошие твои.
И твоя верная материнская ласковая улыбка
И огорченные глаза хорошие, голубые твои.

Я возьму то полотенце, простелю как судьбу,
В тихім шелесте трав, в щебете дубрав.
И на том рушничок оживе все знайоме до боли -
И детство, и разлука, и верная любовь.
И на том рушничок оживе все знайоме до боли -
И детство, и разлука, и твоя материнская любовь.