Коли дуже жарко і вітру нема,
Закінчилось пиво, в стакані нема.
І жарке повітря в легенях твоїх,
Хочеться пити, хочеться пить.
На вулицях літо горить без кінця,
Так хочеться пива, а його нема.
Вже очі упали в землю суху,
Немов у Сахарі, горю і кричу.
Дай!

На вулицях тридцять і вдень, і вночі,
Посохлі дерева, розбиті шляхи.
Нам досить стакана, ти тільки налий,
Налий собі теж – і будеш живий.
А потім, як постріл, стакани дзвенять,
Забуті дороги уже оживають.
І люди ковтають цей неба напій,
І знову в очах життя оживає.
Дай!

Ми небо і землю бачим тепер,
Повітря вже стало легким і холодним.
А що буде завтра – а те, й що учора,
Ми знову повторим, ми знову попросим.
Хай буде сонце і хай буде літо,
Життя, немов рай, а ми в нім, як діти.
Я бачу, що це від нас не втече,
Я бачу, що пиво з нами живе.
Пий!

Когда очень жарко и ветра нет ,
Закончилось пиво , в стакане нету.
И жаркий воздух в легких твоих ,
Хочется пить , хочется пить .
На улицах лето горит без конца ,
Так хочется пива , а его нет.
Уже глаза упали в землю сухую ,
Словно в Сахаре , горю и кричу .
Дай!

На улицах тридцать днем , и ночью ,
Засохли деревья , разбитые дороги .
Нам достаточно стакана , ты только налей ,
Налей себе тоже - и будешь жив.
А потом , как выстрел , стаканы звенят ,
Забытые дороги уже оживают.
И люди глотают этот неба напиток ,
И снова в глазах жизни оживает.
Дай!

Мы небо и землю видим теперь ,
Воздух уже стало легким и холодным .
А что будет завтра - а то и что вчера ,
Мы снова повторим , мы снова попросим .
Пусть будет солнце и пусть будет лето ,
Жизнь , как рай , а мы в нем , как дети.
Я вижу , что это от нас не уйдет ,
Я вижу , что пиво с нами живет .
Пей !