Спить ставок, де колишуться віти
Вітерець в верболозах заснув.
Десь заграла плакуча гітара
Там дівчина стрічала весну!

Ти поїдеш далеко-далеко,
Десь далеко від мого села
І не скаже той місяць з-за хмарів
Що у мене кохана була.

Ти не плач, не журися дівчино,
Ти не плач, не журись, не ридай.
Через рік як цвістиме калина
В тихий вечір мене зустрічай.

І пройшла довгожданна хвилина
І прийшла довгожданна пора.
Та дівчина прийшла під калину,
А милого нема та й нема.

Ой нема, ой нема, та й не буде,
Бо така вже дівоча судьба.
Треба знати як хлопців кохати,
І як вірить у їхні слова.

Спит пруд, где колышутся ветви
Ветерок в верболозах заснув.
Где-то заиграла плакучая гитара
Там девушка встречала весну!

Ты уедешь далеко-далеко,
Где-то далеко от моего села
И не скажет тот месяц из-за хмарів
Что у меня любимая была.

Ты не плачь, не печалься девица,
Ты не плачь, не печалься, не реви.
Через год как цвести калина
В тихий вечер меня встречай.

И прошла минута довгожданна
И пришла довгожданна пора.
И девушка пришла под калину,
А милого нет и нет.

Ой нет, ой нет, и не будет,
Ибо такова уж девичья судьба.
Надо знать как ребят любить,
И как верит в их слова.