Буде нам з тобою що згада- ти
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гарматний |(2)
І тривожний блиск твоїх очей. |

Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову |
На своїх дорогах бойових? |(2)

Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону - послухай |
Де в багряних полум'ях поля. |(2)

І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров'ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі |
В сіруватих, наче ніч, рядах. |(2)

І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш, |
Хто любов і мужність поєднав. |(2)

Будет нам с тобой что вспомнил - ты
После долгих збавлених ночей.
Изучил я далекий звук пушечный |(2)
И тревожный блеск твоих глаз. |

Твои глаза – цветы темно-синие
На обочине радостных дорог.
Или встретимся с тобой снова |
На своих боевых дорогах? |(2)

Будут стрельна разрываться глухо
И дрожать в взрывах земля.
Выйдешь ты в ту сторону - послушай |
Где в багровых полум'ях поля. |(2)

И услышишь грозную брань свободы,
И покроется кровью большак.
Будут ребята идти суворочолі |
В сероватых, словно ночь, рядах. |(2)

И пройдут они безграничным краем
Сквозь руины сел, деревьев и трав.
И наверное ты тогда вспомнишь, |
Кто любовь и мужество соединил. |(2)