музика Анатолія Пашкевича
слова Дмитра Луценка

Мене в дитинстві вітер колихав,
В буремні роки сповнені тривоги.
Мій батько у степах колись орав
Незаймані й пахучі перелоги.
Мій батько у степах колись орав
Незаймані й пахучі перелоги.

Лягали свіжі борозни рядком
І жайвори співали в небі ранком
Черствий окраєць хліба з часником
Для мене найсолодшим був сніданком.

Він восени дививсь на ярину
На щедрість хліборобського достатку.
Не продавав, але пізнав ціну
І колосу, й маленькому зернятку.
Не продавав, але пізнав ціну
І колосу, й маленькому зернятку.

Душею я збагнула ще дитям
Втомилися у батька руки згодом,
Щоб хліб родив, а хліб – це кров життя,
В труді политі хліборобським потом.
Щоб хліб родив, а хліб – це кров життя,
В труді политі хліборобським потом.

музыка Анатолия Пашкевича
слова Дмитрия Луценко

Меня в детстве ветер колыхал,
В бурные годы, полные тревоги.
Мой отец в степях когда-то пахал
Нетронутые и благоухающие залежи.
Мой отец в степях когда-то пахал
Нетронутые и благоухающие залежи.

Ложились свежие борозды строкой
И жайвори пели в небе утром
Черствая горбушка хлеба с чесноком
Для меня самым сладким был завтраком.

Он осенью смотрел на ярину
На щедрость крестьянского достатка.
Не продавал, но познал цену
И колосу, и маленькому зернышку.
Не продавал, но познал цену
И колосу, и маленькому зернышку.

Душой я поняла еще ребенком
Устали у отца руки впоследствии,
Чтобы хлеб родил, а хлеб – это кровь жизни,
В труде политые земледельческим потом.
Чтобы хлеб родил, а хлеб – это кровь жизни,
В труде политые земледельческим потом.