Заснули мальви біля хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, —
Жде вона мене.
Мати не засне, —
Жде вона мене.

О, мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла
І кров'ю зацвіла.

Не плач же, мамо, ти ж бо не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
— Засни, засни, засни, засни.

У матерів є любі діти,
А у моєї — тільки квіти.
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули вже давно.
Квіти під вікном
Заснули вже давно.

Заснули мальвы возле дома,
Их месяц вышел колыхать.
И только мать не заснет,
Мать не заснет, —
Ждет она меня.
Мать не заснет, —
Ждет она меня.

О, мама родная, ты меня не жди,
Мне в наш дом никогда не прийти.
Из моего сердца мальва проросла
И кровью зацвела.

Не плач же, мамо, ти ж бо не одна,
Много мальв насіяла война.
Они шепчут для тебя осенью:
— Усни, усни, усни, усни.

У матерей есть дорогие дети,
А в моей — только цветы.
Одинокие цветы под окном,
Цветы под окном
Заснули уже давно.
Цветы под окном
Заснули уже давно.