Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей,
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.

Твої очі квіти темносині,
На узбіччі радісних доріг,
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових

Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля,
Вийдеш ти в ту сторону, послухай
Де в багряних полум'ях поля.
Вийдеш ти в ту сторону, послухай
Де в багряних полум'ях поля.

І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров'ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих наче ніч рядах.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих наче ніч рядах.

І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.

Будет нам с тобой что вспомнить
После долгих збавлених ночей,
Изучил я далекий звук пушечный,
И тревожный блеск твоих глаз.
Изучил я далекий звук пушечный,
И тревожный блеск твоих глаз.

Твои глаза цветы темно-синие,
На обочине радостных дорог,
Или встретимся с тобой снова
На своих боевых дорогах.
Или встретимся с тобой снова
На своих боевых дорогах

Будут стрельна разрываться глухо
И дрожать в взрывах земля,
Выйдешь ты в ту сторону, послушай
Где в багровых полум'ях поля.
Выйдешь ты в ту сторону, послушай
Где в багровых полум'ях поля.

И услышишь грозную брань свободы,
И покроется кровью большак.
Будут ребята идти суворочолі
В сероватых словно ночь рядах.
Будут ребята идти суворочолі
В сероватых словно ночь рядах.

И пройдут они безграничным краем
Сквозь руины деревень деревьев и трав.
И наверное ты тогда вспомнишь,
Кто любовь и мужество соединил.
И наверное ты тогда вспомнишь,
Кто любовь и мужество соединил.