У тридесятім царстві, за тридев'ять земель
Двері із петєль, он, чуєш, позлітали
Погані люди в гості завітали
Попалили, посварили, короче, погуляли

Всяко розважалися, підіймали пил
Аж поки не з'явився Гупало Василь
Я ще не вигадав, і де він був раніше
Може, собі спав, поки панувала тиша

Може, біля річки царапав натюрморти
І тут почув, як лаються незнайомі морди
А лорди повтікали, вони завжди тікають
Відразу забуваючи про простих людей

Гупнув Вася першого, гупнув Вася другого
Гупнув головного, решта і тікать
Наздогнав останнього, сплющив йому голову
Підібрав мольберта і далі малювать

Приспів:
Щоб там не було, як би не було
Все одно добро закохає зло

А друга казочка про те, як васін друг
Зненацька закохався у одну премудру
Всіляко залицявся, дарував їй пудру
Але вона, премудра, за нього не ішла

І попросив той корєш: Васю, далі ж море ж
Не міг би ти, друзяко, сплавати туди?
І всяко різне моднє, яскраве, надприроднє
Короче, усе імпортне привези сюди

Вася каже: добре. І поплив до сонця
Туди, де всі японці, дракони і кити
А по дорозі гади, лохи і конокради
Всіляко намагалися перейти на ти

Гупало Василь гупав їх усіх
За людську любов, за дитячий сміх
Привіз усе красиве, швидко одружив їх
І намалював всіх, хто на весіллі пив


Багато чого після того ще із ним було
Скрізь Василь всіх гупав, нахиляв зло
А потім каже: ша! Ша, ша, шановні
Я бачу: всі ви — зовні, а я тут відпочну
Війни ваші — не ваші, гроші ваші — не ваші
Я краще співатиму гучно про те, як усе це було…

В тридесятом царстве, за тридевять земель
Двери из петєль, вон, слышишь, слетели
Плохие люди в гости пожаловали
Пожгли, рассорили, короче, погуляли

Всяко развлекались, поднимали пыль
Пока не появился Гупало Василий
Я еще не придумал, и где он был раньше
Может, себе спал, пока царила тишина

Может, у реки царапав натюрморты
И тут услышал, как ругаются незнакомые морды
А лорды побежали, они всегда убегают
Сразу забывая о простых людях

Стукнул Вася первого, стукнул Вася второго
Стукнул главного, остальные и тикать
Догнал последнего, сплющить ему голову
Подобрал мольберта и рисовать дальше

Припев:
Чтобы там не было, как бы не было
Все равно добро влюбит зло

А вторая сказочка о том, как васин друг
Неожиданно влюбился в одну премудрую
Всячески ухаживал, дарил ей пудру
Но она, премудрая, за него не шла

И попросил тот корєш: Васю, дальше же море же
Не мог бы ты, дружище, сплавать туда?
И всяко разное моднє, яркое, сверхъестественное
Короче, все импортное привези сюда

Вася говорит: хорошо. И поплыл к солнцу
Туда, где все японцы, драконы и киты
А по дороге гады, лохи и конокрады
Всячески пытались перейти на ты

Гупало Василий стучал их всех
За человеческую любовь, за детский смех
Привез все красивое, быстро женил их
И нарисовал всех, кто на свадьбе пил


Много чего после этого еще с ним было
Везде Василий всех стучал, наклонял зло
А потом говорит: ша! Ша, ша, уважаемые
Я вижу: все вы — снаружи, а я здесь відпочну
Войны ваши — не ваши, деньги ваши — не ваши
Я лучше буду петь громко о том, как все это было...