Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.

Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.

Шла до нього, наче місячна царівна,
Шла до нього, як до березня весна.
І не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іньшої луна.

Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля

Сіла птаха білокрила на тополю,
Село солнце более вечер за поля.
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.

Полюбила, очарованная струной,
Заблудилась и мелодия в роще.
В роща зеленый клюквой весной
Я понесла свое сердце скрипачу.

Шла к нему, словно лунная царевна,
Шла к нему, как до марта весна.
И не знала, что эта музыка волшебная
Не для меня, а для іньшої луна.

Сіла птаха білокрила на тополю,
Село солнце более вечер за поля.
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача