Я бачу навколо каміння і квіти,
Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти
Їх бачити знову і знову до них!

Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому...
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!

А, знаєш, буває, коли я не можу
Піднятися далі в полоні оков,
Але відчуваю, невидима сила
Мене підіймає знову і знов!

Я їду додому, до тебе додому,
Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до тебе додому...
Які ж вони довгі, ті ночі і дні!

Я вижу вокруг камней и цветы ,
 Города и вокзалы , и солнце , и снег .
 Я буду ждать , я буду хотеть
 Их видеть снова и снова к ним !

 Я еду домой , к тебе домой ,
 Где глаза знакомые и всегда новые !
 Я еду домой , к тебе домой ...
 Какие же они длинные , те ночи и дни !

 А , знаешь , бывает , когда я не могу
 Подняться дальше в плену оков ,
 Но чувствую , невидимая сила
 Меня поднимает снова и снова!

 Я еду домой , к тебе домой ,
 Где глаза знакомые и всегда новые !
 Я еду домой , к тебе домой ...
 Какие же они длинные , те ночи и дни !