Я іду на розслабоні, попиваючи сік,
Сонце світить мені в скроню, зігріває лівий бік.
Пахне літо липоцвітом і бентежить мою кров,
Змусить збуджено тремтіти, потім розслабляє знов.
Продаються полуниці за ціною ковбаси,
Коротесенькі спідниці, як магнітні полюси.
Мої погляди блукають знизу-вгору, згори-вниз –
Ні на що не натякаю, просто мрію про сюрприз.
Проїжджає вантажівка, натискає на клаксон,
Дуже нетвереза жінка демонструє лексикон.
Кожен має свої справи, кожен має власний біль,
То розбіглись вліво-вправо, то злетілись звідусіль.
Переповнені вокзали, на квитки росте ціна.
Десь по радіо сказали – чи то криза, чи війна.
Емігранти, окупанти – вибирати нам не час!
Ми – чорнобильські мутанти, в серці кожного із нас...

Приспів:
Атомна помп! Атомна па!
Атомна помп! Помп! Атомна па! Па!

Знову тиснуть звідусюди і дорослі, і малі.
Десь поділись добрі люди, залишились тільки злі.
Що чекати? Треба брати це життя під свій контроль,
Розривати пута-ґрати, жити, а не грати роль!
Я до сонця посміхаюсь – що там, сонце, як живеш?
Груди розпирає радість і вона не має меж!
Вірю я – з гидкої браги вийде дивовижний квас!
І додає мені наснаги те, що в кожному і з нас...

Приспів

Я иду на расслабоне , попивая сок ,
Солнце светит мне в висок , согревает левый бок.
Пахнет лето липоцвитом и смущает мою кровь ,
Заставит возбужденно дрожать , затем расслабляет вновь .
Продаются клубники по цене колбасы ,
Коротюсенькие юбки , как магнитные полюса .
Мои взгляды блуждают снизу -вверх , сверху - вниз -
Ни на что не намекаю , просто мечтаю о сюрпризе .
Проезжает грузовик , нажимает на клаксон ,
Очень нетрезвый женщина демонстрирует лексикон.
Каждый имеет свои дела , каждый имеет собственную боль ,
То разбежались влево- вправо , то слетелись отовсюду.
Переполненные вокзалы , на билеты растет цена .
Где-то по радио сказали - то кризис , или война .
Эмигранты , оккупанты - выбирать нам не время!
Мы - чернобыльские мутанты , в сердце каждого из нас ...

припев:
Атомная насосов ! Атомная па!
Атомная насосов ! Насосов ! Атомная па! Па!

Опять давят отовсюду и взрослые, и дети .
Где-то делись добрые люди , остались только злые .
Чего ждать? Нужно брать это жизнь под свой контроль ,
Разрывать узы - играть , жить , а не играть роль!
Я к солнцу улыбаюсь - что там , солнце , как живешь ?
Грудь распирает радость и она не имеет границ !
Верю я - с мерзкой браги получится удивительный квас!
И добавляет мне сил то , что в каждом и с нас ...

припев