Українська народна пісня в обробці Світлани Маренич

Сиджу я край віконечка,
На зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка,
І так собі думаю.

Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Чи прийдеш, милий, ти, чи ні,
Що часто так мені снишся? -
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш, смієшся.

Ага, милий, ага, милий,
Як тяжко забувати.
Личко твоє помарніло
Несила вже впізнати.

Так дай милий уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.

Так дай милий уста свої.
Я їх ще раз поцілую.
Серце моє горить вогнем.
Любов до тебе я чую.

Любов-кохання, як той цвіт,
Що зрання розцвітає,
Як той метелик навесні
Найвисоко літає.

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.

Так бережіть серця свої,
Щоб не кохалися зрання,
Бо зацвітуть сади навесні, -
Не вернеться кохання.
Не вернеться кохання.
Не вернеться кохання…

Украинская народная песня в обработке Светланы Маренич

Сижу я край окошечка,
На заре созерцаю,
Сижу я край окошечка,
И так себе думаю.

Или придешь, милый, ты, или нет,
Что так часто мне снишься? -
Подхожу ближе к окну,
А ты стоишь, смеешься.

Или придешь, милый, ты, или нет,
Что так часто мне снишься? -
Подхожу ближе к окну,
А ты стоишь, смеешься.

Ага, милый, ага, милый,
Как тяжело забывать.
Личико твое помарніло
Невтерпеж уже узнать.

Так дай милый уста свои.
Я их еще раз поцелую.
Сердце мое горит огнем.
Любовь к тебе я слышу.

Так дай милый уста свои.
Я их еще раз поцелую.
Сердце мое горит огнем.
Любовь к тебе я слышу.

Любовь-любовь, как цвет,
Что рано расцветает,
Как бабочка весной
Найвисоко летает.

Так берегите сердца свои,
Чтобы не занимались любовью с утра,
Потому зацветут сады весной, -
Не вернется любовь.

Так берегите сердца свои,
Чтобы не занимались любовью с утра,
Потому зацветут сады весной, -
Не вернется любовь.
Не вернется любовь.
Не вернется любовь...