Сімдесята ніч тої осені
Вбила всі мої серцеві принципи
Підняла з землі ноги втомлені
І до неї, до неї магнітами.
А її любов – то вона й вона,
Дві Венери з рожевими мітками.
І зав'язані як одна й одна
Тіла теплого нитками, нитками...

Сімдесятий дощ тої вулиці
Змив усі мої душевні правила
Я украв її – все відбулося
І даремно капканів наставила.
Я покажу їй, де цвіте любов
Як віками творили нове життя
Але правда ця накриває знов
Не моя, не моя, вона не моя.

Плюс зневіра в мінус
Протилежність – не закон,
Де рожеві діви
Лижуть цукор заборон.
Заливає стіни
Диким медом і вином
Де рожеві діви
Лижуть цукор...

Семидесятый ночь той осени
Убила все мои сердечные принципы
Подняла с земли ноги уставшие
И к ней, к ней магнитами.
А ее любовь – то она и она,
Две Венеры с розовыми метками.
И завязаны как одна и одна
Тела теплого нитями, нитями...

Семидесятый дождь той улице
Смыл все мои душевные правила
Я украл ее – все произошло
И зря капканов наставила.
Я покажу ей, где цветет любовь
Как веками творили новую жизнь
Но правда эта накрывает вновь
Не моя, не моя, она не моя.

Плюс неверие в минус
Противоположность – не закон,
Где розовые девы
Лижут сахар запретов.
Заливает стены
Диким медом и вином
Где розовые девы
Лижут сахар...