Сама не подумала, нащо –
Пішла і забувши про літо.
Не вернешся більше нізащо.
Повернеш назад усі квіти...
Літала, не думала в безвісті –
Чекала повернення раю.
Сумними думками тверезості.
П’яніла від чорного чаю.

Ще так далеко до зими і до морозів.
Навіщо спомини сумні, навіщо сльози.
Ще так далеко до весни, або до літа.
І може хтось, але не я...
Подарить квіти.

Жодної битви не виграла –
Кохання з війною зрівнявши.
А ти сама себе із дому вигнала.
У душу нічого не взявши.
Такого чудового літа,
Давно вже у мене не було.
Цілий світ хотів тобі подарити,
А ти його просто не чула.

Сама не подумала , зачем -
Пошла и забыв о лете.
Не возвращайся больше ни за что.
Вернешь назад все цветы ...
Летала , не думала в безвестности -
Ждала возвращения рая .
Грустными мыслями трезвости.
Пьянела от черного чая.

Еще так далеко до зимы и до морозов .
Зачем воспоминания грустные , зачем слезы.
Еще так далеко до весны , или до лета.
И кто-то , но не я ...
Подарить цветы.

Никакой битвы не выиграла -
Любовь с войной сравняв .
А ты сама себя из дома выгнала.
В душу ничего не взяв .
Такого замечательного лета ,
Давно уже у меня не было.
Целый мир хотел тебе подарит ,
А ты его просто не слышала.