Ми весь час вперед кудись ідем,
Не без проблем, та все ж ідем.
Хтось штовхає в бік то тут, то там,
А ми гребем, все йдем і йдем.
Десь смішні незграбні, добрі або злі,
Часом чиїсь жертви, часом хижаки.
Шлях легкий обрати схильні залюбки,
З неба щось чекати не з руки.

Приспів:

Може ми і не здатні
Світ змінити в кращий бік,
Вартий він того чи ні.
Нам лиш знати достатньо,
Що для чогось ми живемо
І комусь потрібні ми. Потрібні ми.

Хтось у скроні дірку колупає,
Хто це? - Ми, куди нам йти?
Хтось для сміху ногу підставляє,
Від нудьги: Давай впади!
Це вже все ми бачили, відчули на собі,
Комусь все пробачили забули назавжди.
Сотні хибних друзів, де тепер вони?
Кому мізки пудрять, брехуни.

Приспів.
Довго ми ходили,
Поки зрозуміли,
Шлях який важкий до мети...

Приспів.

Мы все время вперед куда-то идем ,
Не без проблем , но все же идем .
Кто-то толкает в сторону то тут, то там ,
А мы гребет , все идем и идем .
Где-то смешные неуклюжие , добрые или злые ,
Время чьи-то жертвы , время хищники.
Путь легкий выбрать склонны охотно ,
С неба что-то ждать не с руки.

припев:

Может мы и не способны
Мир изменить в лучшую сторону ,
Стоит он того или нет.
Нам лишь знать достаточно ,
Что для чего мы живем
И кому-то нужны мы . Ли мы .

Кто-то у виска дыру ковыряет ,
Кто это ? - Мы , куда нам идти ?
Кто-то для смеха ногу подставляет
От скуки Давай упади !
Это уже все мы видели , почувствовали на себе ,
Кому-то все простили забыли навсегда.
Сотни ложных друзей , где теперь они ?
Кому мозги пудрят , лжецы .

Припев .
Долго мы ходили ,
Пока поняли ,
Путь тяжелый к цели ...

Припев .