Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже,
Набулась я в полоні,
Годі вже, годі вже.
Ще весна,
Але сніг на світанку
Замете кожне слово і крок.
Я піду - мало часу до ранку,
Не згуби мій терновий вінок.

Приголуб
Ти мене поцілунком
Ще хоч раз, тільки раз.
Влився біль мій
Отруєним трунком
До кохань і образ.
Досить вже,
Через дні, через ночі
Все мине, наче сни, відлетить.
Загасити я вогнище хочу.
Бачиш,
Попіл за вітром летить.
Годі вже. Годі вже.

Пізно вже.
Слів твоїх я не чую,
Годі вже, ти прости.
В серці - сум,
Але я не жалкую,
Не тримай, відпусти.
Хтось мені,
Мов карання, наврочив.
На коханні чорніють хрести,
Я в тобі залишитись не хочу.
Сил нема, не тримай, відпусти.
Годі вже. Годі вже.
Годі вже. Годі вже.

Не тримай
Мене більше в долонях,
Не тримай, не тримай.
Годі вже,
Набулась я в полоні,
Годі вже, годі вже...

Я в тобі залишитись не хочу.
Сил нема, не тримай...
Сил нема, не тримай, відпусти.
Годі вже. Годі вже...
Годі вже. Годі вже...

Не держи
Меня больше в ладонях ,
Не держи , ни держи .
Хватит ,
Набулась я в плену ,
Хватит , хватит .
Еще весна ,
Но снег на рассвете
Заметет каждое слово и шаг.
Я пойду - мало времени до утра ,
Не погуби мой терновый венок.

приласкай
Ты меня поцелуем
Еще хоть раз , только раз .
Влился боль моя
отравленным напитком
К любовных и образ.
Хватит уже ,
Спустя три дня , через ночи
Все пройдет , как сны , улетит .
Потушить я очаг хочу .
видишь ,
Пепел по ветру летит .
Хватит . Хватит .

Поздно уже .
Твоего я не слышу ,
Хватит , ты прости .
В сердце - печаль ,
Но я не жалею ,
Не держи , отпусти .
Кто-то мне ,
Как наказания , сглазил.
На любви чернеют кресты ,
Я в тебе остаться не хочу.
Нет сил , ни держи , отпусти .
Хватит . Хватит .
Хватит . Хватит .

Не держи
Меня больше в ладонях ,
Не держи , ни держи .
Хватит ,
Набулась я в плену ,
Хватит , хватит ...

Я в тебе остаться не хочу.
Нет сил , ни держи ...
Нет сил , ни держи , отпусти .
Хватит . Хватит ...
Хватит . Хватит ...